Реферат на тему:
Вступ в біологію


ПЛАН
Волокна
М’язи як орган
Класифікація м’язів
Допоміжні апарати
Функція м’язів
Опорно-руховий апарат


1. Волокна
Загальна кількість скелетних м’язів у тілі сягає кількох сотень (близько 600), які разом утворюють м’язову систему людини. Більшість із них парні, за деяким виключенням (коловий м’яз рота, діафрагма тощо), і розташовані симетрично з обох сторін тіла. Роботу м’язів регулює нервова система. Кожний такий м’яз складається із багатьох тисяч посмугованих м’язових волокон, які обслуговуються певними нервовими клітинами. Це означає, що велика кількість клітин головного і спинного мозку зайняті обслуговуванням м’язової системи. Нервова система регулює роботу м’язів, тобто м’язи скорочуються під впливом нервових імпульсів, які поступають із центральної нервової системи. Керуючи скороченнями м’язів, нервова система водночас пристосовує їхню роботу до поточних потреб організму. Отже в анатомічному, а особливо у функціональному відношенні, м’язова і нервова системи мають надзвичайно тісні двосторонні зв’язки. Тому не дивно, що і м’язова система та її діяльність мають дуже великий вплив на стан нашої нервової системи.
М'язове черевце складається з багатьох м'язових волокон, що утворюють пучки різних розмірів і забезпечують скорочення. В кожному пучку м'язові волокна зв'язані одне з одним пухкою волокнистою сполучною тканиною у вигляді тонкої сітки. Пучки м'язових волокон сполучені між собою прошарками сполучної тканини. Весь м'яз зовні також вкритий сполучною тканиною.
Сухожилки м'яза побудовані з щільної сформованої сполучної тканини. Колагенові волокна сухожилків проникають у м’язове черевце І там навколо посмугованих м'язових волокон утворюють кілька шарів, які міцно сполучають черевце із сухожилком. Сукупність сполучної тканини утворює так званий м'який скелет м'яза.
До м'яза, як і до інших органів, підходять нерви і кровоносні судини. В складі нервів проходять рухові (відцентрові, еферентні) і чутливі (доцентрові, аферентні) волокна. Нервові імпульси, що передаються по рухових нервових волокнах від мозку до м'яза, зумовлюють його скорочення. По чутливих нервових волокнах у мозок надходить інформація з м'язових рецепторів про стан м'яза. Як орган з інтенсивним обміном речовин, м'яз має добре кровопостачання, інтенсивність якого регулюється автономною (вегетативною) нервовою системою. Найчастіше один і той самий м'яз отримує кров, а з нею і поживні речовини з кількох артерій.
Посмугована м'язова тканина складається з довгих і товстих волокон (10—12 см завдовжки). Вона входить до складу скелетної й мімічної мускулатури, м'язів рота, язика, глотки, гортані, верхньої частини стравоходу, діафрагми. Скелетна мускулатура здатна довільно (свідомо) скорочуватися (скорочення у відповідь на імпульси йдуть від кори великих півкуль). Швидкість скорочення посмугованої мускулатури в 10—25 разів більша, ніж м'язів з непосмугованої м'язової тканини.
М'язове волокно посмугованої тканини вкрите оболонкою — сарколемою. Під оболонкою міститься цитоплазма з великою кількістю ядер, розміщених по периферії цитоплазми, і скоротливими нитками — міофібрилами. За допомогою електронного мікроскопа встановлено, що міофібрили складаються з протофібрил, до складу яких входить білок: тонкі протофібрили — актин, товсті — міозин. Актин і міозин називають скоротливими білками, однак самі вони не здатні скорочуватись. Скорочується тільки актоміозиновий комплекс за рахунок того, що нитки міозину глибше заходять між скачать dle 11.1смотреть фильмы бесплатно