Тема комедії Н. В. Гоголя «Ревізор» – зображення побуту й вдач чиновницько – бюрократичної Росії 30 – х років XIX століття. У комедії на прикладі маленького міста показане те, що характерно для всієї величезної Росії того часу: казнокрадство, хабарництво, беззаконня, попирание людського достоїнства, поміщицька сваволя
Зміст і вся спрямованість комедії змушують визнати головною діючою особою всю групу чиновників на чолі з городничим. Поява в маленькому провінційному містечку ревізора з Петербурга – подія надзвичайне. Воно небезпечно тому, що ревізор їде «із секретним приписанням» і повинен особливо уважно оглянути повіт, де живуть герої комедії. Хвилювання й тривога, з якими приймають чиновники «пренеприємна звістка», підказують, що в них їсти причини боятися гостя з Петербурга
Хто ж ці хапуги, кар’єристи й ледарі? Городничий А. А. Сквозник – Дмухановский – виверткий, недурний, грубий, звиклий вистачати все, що пливе в руки. Суддя Ляпкин – Тяпкин не заглядає в судові справи, він аматор псового полювання, що бере хабара борзими щенятами. Піклувальник богоугодних закладів Земляника, послужливий і метушливий проноза, донощик і шахрай. У лікарні, який відає Земляника, люди «мруть, як мухи». Доглядач училищ Хлопов відрізняється крайньою боязкістю й затурканістю, але це не заважає йому ледарювати й зловживати службовим становищем. Хлопов живе в постійному страху перед усякими ревізіями, вічно скаржиться на тяготи своєї служби по навчальної частини
Поштмейстер Шпекин – людина дурний, розумово обмежений. Єдиний його інтерес у житті – це дріб’язкова цікавість. Зовсім не бентежачись, Шпекин роздруковує чужі листи й одержує від цього щира насолода. Всі чиновники є найближчими помічниками городничего. Не випадково Антон Антонович говорить: «Ну, тут всі свої». Бажання Гоголя «зібрати в одну купу все дурне в Росії» і «разом треба всім посміятися» повною мірою виконується в геніальному «Ревізорі». В образах чиновників і поміщиків Гоголь бичує вульгарність, дикість, хабарництво, безпринципність, розумову порожнечу й гнилизну дворянства. Перед нами проходять яскраві образи «стовпів міста», що лагодять сваволю й самодурство
Письменник не вивів у своїй комедії «позитивного героя». Позитивним початком в «Ревізорі», у якому втілився високий моральний і суспільний ідеал автора, що лежить в основі його сатири, став сміх – єдине «чесна особа» вкомедии.
