Хліб… Чи замислювалися ви коли – або чому він грає таку важливу роль у нашім житті? чому він користується такою величезною повагою серед людей: може тому, що з найперших етапів розвитку людства хліб був найбільшим з багатств: у кого був хліб, той жив добре. Ніщо так не турбувало людей, як його відсутність. Це можна побачити й у Біблії, і в єгипетських і вавилонських джерелах. Помнете Йосипа, що врятував Єгипет від голоду й на подяку був призначений другою людиною в державі, і його братів, які продали його за гроші, а потім прийшли в Єгипет до Йосипа за хлібом?
Із древніх часів завойовники намагалися відібрати в підлеглих саме коштовне: золото й хліб. А коли залишали чужу землю, то обов’язково знищували той хліб, які не могли взяти із собою, і спалювали посіви. Тому що розуміли, що без хліба потерпілі не швидко відновлять сили тому що можуть помститися… Щоб виростити хліб, люди важко працювали. А ті, хто бажав легкого життя, не хотів працювати, повинні були мати, по – перше, легкий хліб, тобто відбирати його в хліборобів. Тому останні й повинні були відстоювати плоди своєї роботи зі зброєю в руках. І помиляються люди, які вважають, що війни відбувалися заради золота або коштовних каменів
Так, загарбники брали їх, тому що мали можливість купити хліб. Але головним яблуком розбрату була завжди земля. Не важко зрозуміти причину: земля народжує хліб. Історія знає приклади, коли золото втрачало свою вартість і цінність. Наприклад, під час своїх походів Олександр Македонський одержав стільки золота, що воно стало цінуватися в три рази нижче! А чому так? Адже справжнім еталоном ціни завжди був хліб. Пригадаємо легенду про чоловіка, що благав богів, щоб усе від його дотику перетворювалося в золото. Небо задовольнило його прохання. Але незабаром ця людина вмерла від голоду, тому що їжа також перетворилася в метал. Зрозуміли? Золотом не наїсися!
Майже у всіх народів існує звичай зустрічати гостей хлібом – сіллю. Уважається, що це допомагає налагодити добрі стосунки між прибульцями й хазяями. Хазяїн показував, що готово поділитися найбільш дорогим, демонстрував свою гостинність
Я згодна із приказкою: хліб – усьому голова
