Реферат з гідрології на тему:
Екологічна оцінка та встановлення екологічних нормативів якості води стосовно Десни в межах України
Десна є першою за довжиною (1130 км) і другою за площею басейну (88900 км2) лівобережна притока Дніпра, яка протікає на територіях Росії та України.
Досліджена ділянка р.Десни (від м.Новгород-Сіверський до гирла) довжиною 570 км протікає в основному в межах Черніговської області, лише її нижня частина (57 км) знаходиться в Київській області. Вона є рівнинною річкою з широкою (до 15 км) долиною.
Водний режим Десни типовий для річок європейської території: висока весняна повінь і порівняно низька межень. Середній за багаторічний період спостережень об’єм стоку Десни оцінюється в 10,2 км3 на рік.
Екосистема басейну Десни належить до унікальних природних утворень: своєрідний ландшафт, комплекс заплавних озер, стариць і джерел, м’який клімат, специфіка хімічного складу деснянської води з малою мінералізацією і присутністю іонів йоду тощо. Басейн Десни є одним з найкращих природно-оздоровчих комплексів на території України. Водозбір на території ріки має виключно важливе значення для развитку народного господарства України, а саме: для питного водопостачання населених пунктів і промислових центрів, рекреації, відтворення рибних запасів, зрошення с-г угідь.
У формуванні хімічного складу води Десни велике значення мають ряд чинників: перехід річки із заболоченої місцевості (у верхів’ї) до незаболоченої (в середній і нижній течії), перетин крейдяних відкладів на ділянці Новгород-Сіверський - Шостка, впадіння в річку на 352 км від гирла найбагатоводнішої притоки Сейму, хімічний склад води якої відрізняється від хімічного складу води в Десні.
Зазначені чинники були враховані при визначенні створів дослідження якості води як Десни, так і основних її приток. На основному руслі Десни для досліджень визначено 9 створів, розташування котрих встановлене з урахуванням сучасного використання води р.Десни для розвитку народного господарства (на основі даних про водокористувачів), джерел систематичного і аварійного забруднення вод приток, даних про водний режим, фізико-географічних і морфометричних ознак, розташування пунктів систематичних спостережень служб державного моніторингу вод. За основу розподілу водотоку на верхню (м. Новгород-Сіверський – с.Разльоти), середню (с.м.т. Макошине – м.Чернігів) і нижню (с.Шостовиця – с.Літки) ділянки прийняті однотипні фактори формування хімічного складу вод р.Десни. За розрахункові рівні прийняті 1964, 1973, 1984 і 1995 рр., які характеризуються малою водністю, а за сезон - літньо-осіння межень (вегетаційний період). Величини показників якості води Десни за 1964, 1973 рр. і результати їх екологічної оцінки взяті як ретроспективні. Відповідна вихідна інформація і екологічна оцінка за 1995 р. взяті як наближені до якості деснянської води в сучасний період. Щодо результатів оцінки за 1984 р., то їх слід вважати як проміжні між ретроспективними і сучасними.
Екологічна оцінка якості води басейну р.Десна виконана за міжвідомчою “Методикою екологічної якості поверхневих вод за відповідними категоріями”. Вона включає три блоки показників: сольового складу; трофо-сапробіологічних показників; вмісту специфічних речовин токсичної дії. Згруповані в межах цих блоків вихідні дані обробляли певним способом: обчислювали середньо-арифметичні значення, визначали межі дисперсій (мінімальні і максимальні значення), які характеризували мінливість величин кожного з показників якості води в реальних умовах виконання і аналізу результатів спостережень.
Екологічна оцінка якості води Десни на окремих ділянках за критеріями першого блоку дала такі результати.
Протягом 30-річного періоду досліджень вода Десни є прісною і належить до категорії 1 - “гіпогалинні” води (сума іонів 103-370 мг/дм3 в 1964 р., 251-378 мг/дм3 в 1995 р.). Лише в 1984
