Реферат
на тему:
Картографічне забезпечення географічних досліджень Буковини на зламі ХІХ - ХХ століть


Після приєднання території Буковини до Австрії (Австро-Угорщини), а Північної Бессарабії до Російської імперії розпочинається доволі інтенсивний розвиток цих територій. З одного боку, це було пов’язано з новими можливостями сировинних і трудових ресурсів для метрополій, а з другого – суперництвом Російської та Австро-Угорської імперій, що позначилось, у першу чергу, на цих новопридбаних територіях. Розпочався процес інтенсивного освоєння природних багатств – корисних копалин, лісових і рекреаційних ресурсів, що супроводжувався транспортним будівництвом, зокрема будівництвом залізниць, судноплавством по р. Дністер, лісосплавом по річках Прут, Черемош, Сірет. Це потребувало детальних відомостей про територію, її особливості. Земельні реформи, що відбувалися тут, теж потребували детальної просторової інформації про край. Таким чином, потреби господарства, військові приготування вимагали створення сучасних карт.
У період 1870 – 1886 pp. виконувалось третє військове знімання території Буковини в масштабі 1:25000 на базі геометричної мережі. Якість робіт була невисокою, а терміни виконання розтягнулися. Згодом на цій основі створено топографічні, державні, оглядові загальногеографічні карти масштабів від 1:50000 до 1:750000, що видавались окремими аркушами або в атласах. В 1854–1857 і 1870–1879 pp. виконувались кадастрові вимірювання. Вже в 1875 р. у Відні видано оглядову карту кадастрового і податкового округу Буковина (М 1:144000). Ще на початку XIX ст. (в 1819 – 1823 pp.) була складена рукописна карта "Ескіз кадастрових вимірювань на Буковині" (М 1:288000), а в 1851 р. у Львові видано карту огляду розташування кадастрових досліджень-робіт в Галичині і Буковині в операційний рік 1850 і в операціях 1851 р. на підставі тріангуляцій в краї, детального графічного опису і пояснень (М 1 : 1220000).
Топографічні карти послужили основою для складання тематичних карт Буковини (геологічних, етнографічних, релігійних, карт корисних копалин тощо), а також оперативних карт для господарських потреб (кадастрових, межувань поміщицьких земель, торгівельних можливостей тощо). Цей період характерний поступовим вдосконаленням та урізноманітненням методики тематичного картографування. Широкого застосування набули способи картограм, якісного фону, ліній руху. В техніці видання карт поступово переходять від ручного розфарбовування друкованого контуру до літографського способу нанесення фарб.
В XIX ст. видавалось чимало галузевих тематичних карт, що випускались окремо або як додатки до збірників і книг. Деякі карти видавались регулярно з року в рік або й частіше. Одною з перших геологічних карт Буковини була геологічна карта Польщі, Молдавії, Трансільванії з околицями Угорщини і Валахії С. Сташиця, що видана в 1806 р. у Варшаві на 4 аркушах. А. Альт в 1871 р. у Кракові опублікував (як додаток до своєї книги) карту родовищ солі і нафти в Галичині і на Буковині. В 1856 р. у Відні опублікована карта з фізичної географії Буковини Ф. Сімізіновича.
Значна частина тематичних карт була присвячена розміщенню населення та його національного складу. Вони складались з метою посилення національного гніту і примусової русифікації чи онімечення місцевого населення. Прикладом може бути карта релігій і шкільного фонду Буковини (М 1:300000) 1800 p., оглядова рукописна карта релігій і народних шкіл Буковини (М 1:288000) 1818 р., топонімічна карта Галичини і Буковини (М 1 : 28800) на 458 аркушах та ін.
XIX ст. характерне як для Буковини, так і для Бессарабії, виданням серій економічних карт, що було викликано потребами розвитку господарства краю на той час. Змістовні карти видавались торговельно-промисловою палатою, зокрема