Вірш: Поцілунки… » Онлайн Бібліотека — UkRead.Net
 


Вірш: Поцілунки…

Переглядів: 123 Категорія: Вірші

0.0
0 Оцінок
 
0.0
Хороший сайт?
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
 
0.0
Допомогло?
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0.0
Зручно?
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
 
0.0
Якісно?
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10



   A    A    A
 
 

Твоє тіло шматують голодні поцілунки,холодні докори.
Оточувати себе дорогими подарунками…за це
принизливо ,пусто і досить жорстоко.
Люди проходять повз тебе,
не знаходять совісті.
А ти йдеш високо піднявши голову(що ось-ось сягнеш чолом неба)
Виконувати останні на сьогодні обов’язки.
Вдома пуста холодна квартира,де пахне ліками,
вчора поховала матір,яку не любила,
а батько все дорікає тобі яскравими квітами,що для неї купила.
А ніхто не питався,коли не ночувала вдома.
Як ховалася підїздами,підвалами
Коли її гвалтували саме мамині знайомі.
Тоді її ні про що не питали.
Зігрівалася попелом від знайденої сигарети
І проклинала перехожих.Що деколи її рятували.
Неймовірна.Вона навчилася тримати всі свої секрети
В таємниці.І про неї ніколи нічого не знали.

Проте давно продала своє тендітне тіло і гарячу душу.
Вона знає.що чоловіки люблять спокусу.








КОПІЮВАТИ ФРАГМЕНТ КОДУ




Помітили помилку або неефективне посилання?

Виділіть проблемний фрагмент мишкою і натисніть CTRL + ENTER.
У вікні опишіть проблему і відправте Адміністрації ресурсу.