А, А 
перша літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає голосний звук а, вимовляється а.

ААРЕ 
р. у Швейцарії, ліва притока Райну; довж. 295 км; гідроелектростанції; гол. м.: Берн, Золотурн.

ААРҐАУ 
кантон у Пн. Швейцарії, на Швейцарському плоскогір'ї та в горах Юра; 1,4 тис. км², 517 тис. мшк.; адміністративний центр Аарау; гідроелектростанції; машинобудівна, молочарська промисловість; тваринництво; курорти (Баден).

ААХЕНСЬКИЙ МИР 1668 
трактат, що завершив фр.-ісп. війну; поділ Фландрії між Францією та Іспанією.

АБІДЖАН 
найбільше м. і гол. порт Кот д'Івуар, над Ґвінейською зат.; міська агломерація 2,6 млн. мшк., осн. економічний (нафтохімія), науковий (унів.) і туристичний центр країни; міжнародний аеропорт.

АБІССИНІЯ 
давня назва Ефіопії.

АБАЗИН АНДРІЙ 
?-1703, брацлавський полковник 1684-1703; уч. пол.-козацького походу в Молдавію 1686-87, організатор оборони від нападів турец.-татарського війська; 1702-03 очолив повстання козаків Брацлавщини й мешканців Поділля проти Речі Посполитої; страчений після поразки під Ладижином.

АБАКА 
верхня частина капітелі доричної колони у вигляді чотиристоронньої плити.

АБАТ 
настоятель монастиря (абатства) в католицьких чернечих орденах, який має священичі свячення і повну духовну й світську владу; у Православній Церкві відповідником а. є ігумен.

АББАДО 
(Abbado) 
Клаудіо, нар. 1933, італ. диригент і піаніст; диригент оркестру театру Ла Скала в Мілані, філармоній у Нью-Йорку та Берліні, філармонії та опери у Відні.