«За шматок хліба, за ділянку землі, за право на життя завжди боролися люди і завжди будуть боротися, поки світить їм сонце, поки тепла сочиться по жилах кров». Так міркує Григорій Мелехов, головний герой роману Михайла Шолохова. Там, де боротьба, там і кров. А на кров – відповідають кров’ю. І ця епідемія страшніше тифу. Жили собі козаки на своїй землі – не бог вість як, і важко, і нуднувато, тільки що не голодували, але і розкоші особливої не було. Розважалися просто і щиро. То до півсмерті билися з ворогами, то зі своїми. Собою пишалися надзвичайно...

При слові «епос» у багатьох в уяві виникають безкрайні простори, де відбуваються історичні події, діє величезна кількість учасників, описуються сцени історичних боїв, що чергуються картинами приватного, особистого життя. У дійсності епос конкретний і легко осяжний. В «Ілліаді» показана далеко не вся Троянська війна, і в «Війні і мирі» теж досить обмежене коло діючих осіб. Епос завжди розповідає читачеві про яскравих особистостей, що жили в епоху великих історичних подій і активно брали в них участь. У романі «Тихий Дон» є головний центр описуваних подій...

Народження роману-епопеї пов’язане з подіями російської історії, які мають світове значення. Революція 1905 року, світова війна 1914-1918 років, Жовтнева революція, Громадянська війна, період мирного будівництва вимагали створення добутку широкого епічного охоплення. Характерно, що в 20-і роки майже одночасно стали працювати: М. Горький – над епопеєю «Життя Клима Самгіна», О.М. Толстой – «Ходіння по муках», М. О. Шолохов почав писати «Тихий Дон». Творці епічних полотен опиралися на традиції російських класиків, на такі добутки...

І знаємо, що в оцінці пізньої Виправдана буде щогодини… Красуня, «європейка ніжна», що пізнала смак слави після виходу першого ж збірника віршів, розпещена захопленою увагою шанувальників і друзів, що звикла до оточення і поклоніння осіб знаменитих і талановитих, – неї малювали відомі художники, великі поети присвячували їй вірші – при цьому занадто самобутня, що занадто впевнена в собі… Така незручна! І – занадто помітна на літературному небокраї. Її не друкували, обливали брудом. Як вона, імовірно, дратувала чиновників від літератури своїм небажанням до них пристосуватися! «Камерна поетеса» – це було далеко не гірше з їхніх визначень. Їй було 25, коли в її вишуканий...

то кидає камінь нагору, кидає його на свою голову, і підступний удар розділить рани. Хто риє яму, сам упаде в неї, і хто ставить сеті, сам буде вловлений ними. Хто робить зло, на того повернеться воно, і він не дізнається, звідки воно прийшло до нього. Старий Завіт.
Добро і зло… Поняття вічні та нероздільні. І поки жива людина, вони будуть боротися один з одним. Добро буде «відкриватися» людині, висвітлюючи їй шлях до істини. Не завжди носіями добра і зла бувають різні люди, особливої трагічності досягає ця боротьба, коли вона відбувається в душі однієї людини. У центрі роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита» проблема боротьби добра...