Микола Митрофанович Стеценко народився 5 липня 1918 року в селі Куторжиха на Хорольщині в сім'ї селянина-бідняка. З дитячих років, проведених у селі, виніс майбутній письменник добре знання психології дитячої душі і багатство спостережень. У 1937-1941 роках він навчався на історичному факультеті Харківського університету, але війна перервала навчання — мусив іти на фронт. У 1941-1943 роках М. Стеценко як політпрацівник перебував у армії, пройшов Західний, Сталінградський та Донський фронти. Від жовтня 1943 року протягом кількох десятиліть займався пропагандистською та лекторською роботою, найдовше — у себе вдома, в Полтаві та на Полтавщині. Одночасно займався й журналістикою, постійно друкуючи свої статті, політико-економічні огляди, нариси, рецензії на різні видання (в тому числі й літературні твори) в газетах і журналах. Від журналістики прийшов у дитячу літературу.

Перше оповідання «Щасти тобі, Надійко» («У відрядженні») надрукувала газета «Зоря Полтавщини» в 1958 році (передруковане 1964 року в журналі «Прапор»). З того часу дитячі оповідання Миколи Стеценка стали з'являтися в журналах «Піонерія», «Барвінок», репертуарному збірнику «Хай завжди буде сонце» (1966), «12 місяців» (1965), а оповідання «Апельсинка» в 1969 році потрапило до шкільного «Букваря»...