Безкоштовні реферати на UkRead.Net » Сторінка 6
 

В україномовному виданні 1969 року сказано, що спорудження замку-фортеці закінчено в 1191 році, і будували його понад 100 років. В російськомовному виданні 1982 року вказується інша дата, що замок відомий з 1194 року оскільки, мовляв, на одному з каменів був знайдений такий надпис. Незрозумілим разом з цим постає і інше датування. І перше, і друге видання (так як і деякі попередні популярні видання) невірно вказують час монголо-татарського нашестя в Закарпаття та Угорщину орд хана Батия. Руйнування Хуста тут датується 1242 роком. Проте вторгнення ординців через Карпати відбулося трьома колонами в березні 1241 року.
І вже угорські війська 11 квітня 1241 року короля Бейли IV були розбиті біля містечка Мохи на ріці Шайо (південніше сучасного Мішкольця). А взимку 1241–1242 років монголотатари пересікли Дунай, зазнавши влітку 1241 року поразки від чехів в Моравії, і влітку 1242 року вже покинули Угорщину.

Керуючись ідеєю оптико-механічної аналогії, вбачаючи її насамперед у єдиній математичній формі законів руху променів і матеріальних частинок, Вільям Роуан Гамільтон (1805—1865) використовує в механіці принцип найменшої дії, застосовуючи його для дослідження конкретних явищ. Гамільтон виходив із того, що за умови істинного руху тіл величина, яка дорівнює добутку енергії на час і називається в нього "дією", повинна мати якесь мінімальне значення. Трохи пізніше Гамільтона й незалежно від нього принцип найменшої дії розвиває М. В. Остроградський, який поширив його на більш широке коло явищ. Цей принцип справедливо називається принципом Гамільтона — Острофадського. Він став могутньою математичною зброєю фізики й широко використовується у роботах Максвелла, Гельмгольца, Умова, Ейнштейна, де Бройля, Шредінгера й інших учених.

Тепер Золочівський замок оточило місто. І все ж може здатися, що він десь поза поселенням, бо і справді виокремлений на своєму пагорбі, який тут називають Кемпою. Колись велика рятівна купа («кемпа» на польський манер) землі, оточена болотами й омита двома річками, стала ідеальним місцем для нового замку, збудованого Собєськими. Тепер марно шукати і сліду боліт: сучасна забудова виросла на осушених територіях. Річці Золочівка посунули річище, Млинівку закули в бетон. А замок майже не змінився. Його особливість саме в тому, що він зберігся майже повністю з XVII століття: вали, бастіони, по кутах чудесні вежечки-кавальєри з родовими гербами Собєських, в’їзна брама, тераси (залишки італійських парків) — зовні, і Великий та Китайський палаци — всередині. Замок зберігся як фортечний комплекс, що поєднував оборону й житло (архітектор, на жаль, невідомий). Є спеціальна назва для таких замків: «palazzo in fortezzo» (тобто палац у фортеці, з італійської). Такі ж мури можна побачити в Падуї. І ще хіба в Петропавловській фортеці в Санкт-Петербурзі, але вона пізнішого походження. В інших місцях позалишалися переважно фрагменти. Недаремно правдивий батько замків Львівщини, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький зауважив, що здивувати людей у Золочівському замку можна не Великим і навіть не Китайським палацом, а саме оборонними спорудами. Недарма архітектор XVII століття Наронович-Наронський писав, що немає нічого красивішого в архітектурі, як гарно сформований вал...

Хімічний метод захисту рослин передбачає використання природних та штучно синтезованих хімічних речовин, які проявляють токсичну дію на організми шкідливі по відношенню до культурних рослин, (шкідників, збудників хвороб, бур’янів тощо). У світовій практиці хімічного захисту рослин такі хімічні засоби отримали узагальнену назву — пестициди (“пест” — шкода, “цидо” — вбивати). Пестициди відзначаються своєю універсальністю, тому в загальній системі заходів захисту рослин від шкідливих організмів вони займають чільне місце. Асортимент цих речовин безперервно змінюється та вдосконалюється. Перелік пестицидів, дозволених до використання на поточний рік, щорічно переглядається, затверджується Міністерством аграрної політики та погоджується з Міністерством охорони здоров’я. В цьому Переліку передбачаються об’єкти обробітку, норми витрат препаратів та гігієнічні регламенти їх застосування. Всі пестициди, рекомендовані до застосування, наводяться об’єднаними в групи згідно з їх виробничим використанням.

Село Студійка належить до калузького р-ну Івано-Франківської області. Протягом свого існування назва села змінювалась. Є згадка, що в 1451 р. село називалося Студонка, де в той час власниками були Якуб і Мирослав з Вайнилова (взято з архівних даних, автор Ретечеслав Дамбовскі “Поділ адміністративний воєводства Руського і Волзького XV віку). Пізніше село називалося Студянка.
За переказами на території села була криничка з дуже холодною (студеною) водою. Тому перші поселенці назвали село Студінкою. Місце, де була криничка збереглося, зараз тут проживає сім’я Овчар І. І.

Із 7 років хлопчики виховувалися в гімнасіях, під наглядом наставників-педагогів. Вони утримувалися в суворих умовах, аби з них виросли витривалі воїни, які вміють беззастережно підкоря-тися. Діти спали на невкритому сухому очеретнику, ходили босі, купалися в холодних струмках. Вночі юнаки влаштовували засід-ки на дорогах і «полювали» на ілотів. Так їх привчали до войов-ничості й жорстокості. Дівчата ж регулярно займалися гімнастич-ними вправами, щоб стати здоровими матерями.
Навчанню грамоті та іншим наукам не надавалося великого значення. Разом з дітьми спартанців в агелах виховувалися вихід-ці з нижчих верств суспільства, зокрема мофаки — діти від змі-шаних шлюбів (між спартанцем та ілоткою). Головна мета навчан-ня і виховання — підготовка майбутнього воїна. Досягнувши 14-літ-нього віку, підлітки піддавалися випробуванням (агонам) — жор-стокому побиттю перед алтарем Артеміди.

Майже два роки після 1968 р. в Чехословаччині велася боротьба проти так званих антисоціалістичних сил. Проведено ґрунтовну чистку КПЧ. 420 тис. членів партії були виключені з її рядів. Празьких реформаторів на партійних та державних постах змінили консерватори-ортодокси. У квітні 1969 р. Першим секретарем ЦК КПЧ став прорадянськи налаштований Г. Гусак.
Реалізація у 70-х роках догматичного курсу "нормалізації" та цілковита залежність режиму Г. Гусака від московського керівництва поступово занурювали чехословацьке суспільство у глибоку кризу. Всі заходи в галузі економіки, намічені реформаторами, були згорнуті. Радянський Союз збільшив поставки енергоносіїв та сировини, однак це не привело і не могло привести до значних змін в економіці. З року в рік знижувалися темпи приросту промислового виробництва та національного доходу. Така ситуація зумовлювалася багатьма чинниками, в тому числі падінням загального приросту народногосподарських ресурсів і звуженням можливості їх ефективного використання. Ситуацію погіршували нераціональна структура економіки, низька питома вага сучасних галузей з високою метало- та енергомісткістю, негнучке й непослідовне використання чинників інтенсифікації та, найголовніше, повільне впровадження досягнень НТР. Як наслідок, Чехословаччина, котра ще в 50-х роках входила в десятку промислово розвинутих країн Європи, наприкінці 80-х опинилася на 40-му місці у світі. За рівнем продуктивності праці, науково-технічного прогресу, якості продукції вона відчутно відставала від країн Заходу.

Першу спробу об'єднати Польщу здійснив сілезький князь Генрік IV Праведний. Приєднавши до свого уділу Малу Польщу, він звернувся до папи Римського з проханням дозволити йому прийняти королівський титул. Так і не дочекавшись позитивної відповіді, Генрік IV помер у 1290 р. Згідно з його заповітом Краківська земля відійшла до велико польського князя Пшемислава II.
Пшемислав II правив Малою Польщею тільки рік. Невдовзі, за підтримки сілезьких князів і городян, її захопив чеський король Вашіав II Пржемислович. Великопольський князь покинув Краків і повернувся до спадкового уділу, прихопивши з Вавельського палацу монарші регалії. Незабаром Пшемислав II приєднав до Великої Польщі Східне Помор'я. Князівство заповідав йому місцевий князь, який боявся, що після його смерті воно може підпасти під владу хрестоносців і бранденбуржців. Володіючи двома удільними князівствами, Пшемислав II вирішив відродити традиції монархії і в 1295 р. коронувався. Отже, майже через 200 років польський князь повернув собі королівський титул. Проте наступного року феодами Бранденбурга й місцеві магнати вбили Пшемислава.

Перша світова війна дала сильний поштовх економічному піднесенню США і обумовила зростання їх політичної ваги у світ. США вступили у війну тільки в квітні 1917 р., активну участь у воєнних діях взяли тільки з літа 1918 р. Людські втрати їх були порівняно невеликі ? 50 тис. убитими і 250 тис. пораненими. Небачено виросла фінансово-економічна могутність США, американської корпорації, поставляли військові матеріали продовольство, сировину країнам Антанти. Їхні прибутки уже в 1917 р. збільшилися втричі у порівнянні з 1914 р. Чистий прибуток американських монополій, за 1914-1919 рр. склав 33,6 млрд. доларів. Змінився фінансовий статус країни із боржника США перетворилися у світового кредитора фінансовий центрі із лондонського сіті перемістився на Нью-Йоркську Уолстріт. США стали потужними експортерами. Вони виволизи у 1919 р. на 4 млрд. дол. більше різноманітної промислової продукції ніж ввозили.

Політична роздробленість вела до конфліктів. Після Реформації вона знаходила зручні форми, зовнішній “ідейний” характер. Це стосується і боротьби з імператором – він очолював католицьку партію. Князі були частково лютеранами, частково кальвіністами. Проголошувалась ідея боротьби “за свободу чистого євангелістського вчення”.
Габсбурги все ж являли певну силу. В їх спадкових землях жили слов‘яни, угорці, італійці, ін. народи. Спадкові землі включали Австрію (Верхню і Нижню), Штірію, Корінтію, Крайню Швабію, Ельзас – це більше, ніж у будь-якого князя.
Гілка Габсбургів була і в Іспаніі. За Філіпа ІІІ Іспанія ослабла. Тим важливішим було об‘єднання Габсбургів.
Імператора підтримував папа. Імператор виношував плани об‘єднання країни, але в умовах кріпосництва це було нереальним. Габсбурги проводили агресивну політику. Вони настроїли проти себе Голандію, Англію, Францію, Данію, Швецію.