Біографії, автобіографії, особистості - Українські та всесвітні постаті. » Сторінка 4
 

Андрій Якович Чайковський народився 15 травня 1857р. в м. Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано осиротів і виховувався в своїх родичів. Початкову освіту одержав у дяка с. Гордині, закінчив у 1877р. Самбірську гімназію і, відбувши річну військову службу, поступив на філософський факультет, а через рік перейшов на правничий відділ Львівського університету. Працював адвокатом у Львові, потім у Бережанах відкрив адвокатську канцелярію, перед першою світовою війною переїхав до Самбора, а після війни поселився в Коломиї, де й жив до дня смерті 2 червня 1935р.

Ще в гімназійні роки Чайковський захопився громадською роботою, був активним членом і навіть головою студентського товариства “Дружній Лихвар”, одним із керівників львівської “Просвіти”, займався організацією читалень, різних товариств, якими рясніла з кінця XIX ст. Галичина (“Боян”, “Надія” тощо)...

Анатолій Мефодійович Хорунжий народився 1915 року в селі Мало-Михайлівка на Дніпропетровщині. Рано став допомагати батькові орати, сіяти, копати.

Трудове життя розпочав арматурником на заводі, згодом співробітничав у районній газеті. Бажання отримати добру освіту, здобути улюблену спеціальність привело А. Хорунжого в Харківський інститут журналістики.

У роки Вітчизняної війни Анатолій Мефодійович був фронтовим кореспондентом.

Багато зусиль віддав письменник журналістській роботі: завідував відділами редакцій журналів «Вітчизна», «Дніпро», був редактором газети «Літературна Україна».

Творчий доробок прозаїка чималий. Чільне місце у ньому посідають книжки «На цілинних землях», «Вечірня дорога», «Останній», «Незабутні весни» та інші...

Марія Хоросницька народилася в селі Хоросні на Львівщині. Від назви села й узяла собі літературний псевдонім.

Після закінчення школи навчалася у Львівському педагогічному інституті. Рідний галицький край наділив її веселою вдачею. Коли вона стала письменницею, біля неї завжди юрмилися подруги, чулися дотепи, сміх, вигуки, звучали вірші.

На долю Марії Василівни випали нелегкі роки заслання, про які вона не хоче згадувати. Поетеса просто відкинула все, що їй заважало, через що змарновано стільки молодої снаги і часу...

Хоркавий Роман Богданович народився 12 серпня 1940 року в м. Львів. Закінчив факультет іноземних мов Львівського державного університету ім. І. Франка. Автор збірок поезій "Див кличе над деревами", "Спроба віддати тепло", "Букет- колаж", "Образки з Космача", "Небитка скрижаль", "І Ковчег і Церква"; книжок прози "Щоденні молитви у гонінні", "Теревенили", "Тісно-вільно", "Сто українських любомудрів"; драматичних творів "Обриси", "Зав'язь", "Падіння"; книжок для дітей "Світанкові видива", "Аби діти дивувалися" (переклад з чеської), "Відповідь - на перехресті", "Звіринцем строкатим"...

Борис Харчук народився 1931р. в с. Лози на Тернопільщині. Закінчив Полтавський педагогічний інститут (1954) та Вищі літературні курси в Москві. Працював журналістом. І писав. Писав, як веліло серце, як зобов'язувала совість перед тою землею, що його пустила у широкий світ. Тому він ніколи не соромився своїх найперших книжок, не переписував їх. А за три десятиліття многотрудної праці на полицю стала бібліотека томів з його іменем: романів «Волинь» (у чотирьох томах, 1959 — 1965), «Майдан» (1970), «Хліб насущний» (1976), «Кревняки» (1984), повістей і оповідань «Йосип з гроша здачі» (1957), «З роздоріжжя» (1958), «Станція «Настуся» (1965), «Закам'янілий вогонь» (1966), «Зазимки і весни» (1967), «Неслава» (1968), «Горохове чудо» (1969), «Помста» (1970), «Материнська любов» (1972), «Школа» (1979), «Невловиме літо» (1981), «Облава» (1981), «Подорож до зубра» (1986). А ще твори, котрі не могли з'явитися за життя автора і лише тепер приходять до нас: роман «Межі і безмежжя» (написаний 1966p.), повісті «Українські ночі» (1985) та «Мертвий час» (1987), начерки роману «Плач ненародженої душі» (80-ті роки), оповідання й новели...