Реферати з Всесвітньої історії — Безкоштовні реферати з Всесвітньої історії — Всесвітня історія » Сторінка 3
 

Данія, Норвегія, Швеція — королівства, Фінляндія - республіка. У країн Північної Європи - багато спільного Однак Друга світова війна роз'єднала їх, і вони опинилися в різних таборах. Данія та Норвегія в числі перших стали об'єктами німецької агресії та окупації, Фінляндія у війні виступила на боці фашистської Німеччини, Швеції вдалося зберегти свій традиційний нейтралітет. Вибір долі в період війни для трьох перших країн не був самостійним. У світовій війні великих держав Північна Європа стала ареною військових змагань та політичних ігор...

Чим далі на захід просувалися поселенці, тим більше зростала їхня залежність від залізниць у зв'язку з переве зенням продукції до ринків збуту. Водночас фермери змушені були сплачувати високі ціни за фабричні товари внаслідок протекціоністських тарифів, що їх довго утримував Конгрес під тиском східних промисловців. З часом фермери Середнього Заходу і Заходу заборговували дедалі більше банкам, що мали від них заставні листи...

Золотовалютні ресурси країни зросли в 4 рази. Закінчення війни обірвало “процвітання” Іспанії. Вона залишалась аграрно-індустріальною країною з середнім розвитком капіталізму і з значними залишками феодальних відносин у сільському господарстві: натуральна форма оренди, панщина. За приблизними даними, 150 тис. поміщиків володіли 12 млн. га землі, тоді як земельна площа близько 1 млн. дрібних власників складала 6 млн. га землі. Поряд з цим в Іспанії нараховувалося майже 2,5 млн. сільгоспробітників, які зовсім не мали землі...

У роки першої світової війни загострились соціально-економічні і політичні протиріччя, що існували в Росії. Нестабільність була властива і державному апарату. За роки війни відбулись зміни чотирьох голів Ради Міністрів, 6-х міністрів внутрішніх справ, 4-х військових міністрів і 3-х міністрів закордонних справ. СД партія більшовиків виступила з лозунгами поразки у війні і перетворення імперіалістичної війни у громадянську...

Особенности заселения города Мелитополя обусловили пестроту этнического состава его населения. Представители различных этнических групп активно включились в социально-экономическую жизнь города. Одним из направлений этой деятельности было создание общественных организаций которые строились территориальному, этническому или профессиональному принципу...

В маніфесті 12 березня 1801 року імператор прийняв на себе зобов’язання керувати народом "по законам і по серцю своєї премудрої бабусі (Катерини ІІ)". В указах і приватних бесідах імператор проголошував основне правило, яким він повинен був керуватися: на місце особистого свавілля впроваджувати стійку законність. Імператор неодноразово вказував на основний недолік, яким переслідував російський державний порядок. Цим недоліком Олександр І називав "свавілля нашого правління". Ключевский В.О. Сочинения в 9 т., т.5.- М.:, 1989.-С.212...

На завойованих землях візантійці встановили загальноімперські порядки. Було введено систему управління, яка позбавила Болгарію навіть примарної автономії й перетворила її на прикордонну провінцію імперії. Територію Болгарії було поділено на три феми (військово-адміністративні округи). Всю повноту влади у фемах зосередили у своїх руках візантійські стратеги (архонти). Візантійські урядовці замінили болгарських на всіх рівнях влади. Лише пізніше в місцевій адміністрації кількість представників болгарської знаті збільшилася. Чиновницько-бюрократичний апарат Болгарії зріс у два рази...

Посилення централізації та бюрократизації Австрійської імперії в післяреволюційний період мало як негативні, так і позитивні наслідки. У 1850 р. по всій країні було запровадже-но жандармерію, в судочинстві введено принцип "презумпції невинності". Імператор Франц Иосиф І виконав окремі ви-моги словаків, що стосувалися мовної сфери. Відтепер у дер-жавних установах дозволялося користуватися словацькою мо-вою, а в початкових і деяких середніх школах — викладати "біблійщиною". Стала виходити газета "Словенське новини". Поліпшенню становища сприяло призначення А. Коллара рад-ником австрійського уряду з словацьких питань...

У питанні про походження сучасних слов'янських народів, які населяють простори Центральної та Південно-Східної Європи, варто виділити кілька вузлових проблем, навколо яких протягом уже досить тривалого часу точаться бурхливі дискусії не тільки серед істориків, а й серед фахівців інших галузей науки, причетних до вивчення витоків формування етносів. Основними серед них є такі: де містилася можлива прабатьківщина слов'ян; коли слов'янство вперше виступило на історичній арені як самостійна етнічна спільнота; як відбувався процес формування етносу та розселення тих племен, що стали носіями певних етнічно-культурних ознак слов'ян; на якому етапі цього процесу стався поділ слов'ян на західних, східних і південних тощо...

У лютому 1948 р. Й. Броз Тіто був запрошений до Москви на нараду з проблем Ватіканської федерації та інших питань. Проте він відправив тули делегацію у складі Е. Карделя, М. Джиласа й А. Бакари-ча. Сталін сприйняв це як вияв непокори. 18—19 березня 1948 р. з Югославії були відкликані радянські військові й цивільні спеціалісти, а в Москві перервані переговори з югославською торговою делегацією. У березні—травні 1948 р. відбувся обмін листами між радянським і югославським керівництвом. У своїх листах, адресованих Тіто, Сталін і Молотов звинувачували югославських лідерів у погіршенні стосунків між обома країнами. Тіто відкидав висунуті проти нього звинувачення й намагався виправдатися. Його позицію підтримав пленум ЦК КПЮ...