Реферати з Медицини та здоров'я — Безкоштовні реферати з Медицини та здоров'я — Медицина та здоров'я
 

Захворювання плеври – найчастіший клінічний варіант ураження серозних оболонок. Топографо-анатомічний зв’язок листків плеври з сусідніми органами, різно-манітність фізіологічних функцій, наявність плевральної щілини і схильність легені до колапсу, зв’язок з лімфатичною системою органів грудної клітки і черевної порожнини зумовлює велику частоту і тяжкість патології плеври. Етіологічний і патогенетичний поліморфізм патологічних процесів пояснює в певній мірі відсутність зручної для клініцистів класифікації захворювань органів плеври. Однак для вибору оптимальної терапії доцільно виділити основні патогенетичні групи на основі провідних факторів з розвитку захворювання: запалення, порушення гемо-, ліквородинаміки, зниження колоїдно-осмотичного тиску плазми крові, пухлини, порушення цілістності листків плеври.
Усі патологічні процеси в плеврі (окрім доброякісних пухлин) на певному етапі розвитку можуть привести до появи плеврального випоту і тоді його клінічна манфіфестація є провідною в картині захворювання. Одним із важливих механізмів патогенезу плевральних випотів є стан і регуляція проникливості листків плеври...

Загальна дія іонізуючого випромінювання
Останнім часом значно збільшився контингент осіб, які контактують із різними видами іонізуючого випромінювання, дія якого може спричинити ураження організму людини.
Людина не відчуває дії променевої енергії, що відріз--няє цей чинник навколишнього середовища від інших. З іонізуючим випромінюванням люди контактують кожний день. Це, насамперед, радіаційний фон Землі та штучні джере-ла випромінювання, які застосовуються у господар-стві.
За своєю фізичною природою термін “іонізуюче випромінювання” об’єднує різні види енергії, які реалізують свою біологічну дію шляхом іонізації з наступним розвитком хімічних реакцій в біологічних структурах клітин.
Іонізуюче випромінювання поділяють на електромагнітне (рентгенівське, гамма-випромінювання) і корпускулярне, або випромінювання ядерних частинок...

Статеве розмноження спостерігається у представників усіх типів рослинного і тваринного світу. Воно пов'язане з утворенням особливих статевих клітин: жіночих — яйцеклітин і чоловічих — сперматозоонів (згідно з Міжнародною гістологічною номенклатурою, вживаний раніше термін "сперматозоїд" застосовують для позначення рухливих чоловічих гамет рослин). Для статевих клітин (гамет) характерне одинарне (гаплоїдне) число хромосом. Крім того, вони різняться за співвідношенням об'ємів цитоплазми і ядра (порівняно із соматичними).
Чоловічі статеві клітини — сперматозоони — зазвичай дуже малі і рухливі. Типові сперматозоони мають головку, шийку і хвіст. Головка майже цілком складається з ядра, вкритого тонким шаром цитоплазми. Спереду на головці є гострий, твердий горбик, який сприяє проникненню сперматозоона в яйцеклітину. До складу шийки вхолить цитоплазма, в якій е центріоль (складова частина клітинного центру, або центросоми), мітохондрії та АТФ як джерело енергії для забезпечення руху сперматозоона. Хвіст сперматозоона складається з тонких волокон, вкритих цитоплазматичним циліндром; це орган руху. Загальна довжина сперматозоона у ссавців і людини становить 5060 мкм. Кількість сперматозоонів дуже велика (у ссавців їх упродовж життя дозріває сотні мільйонів)...

Історія хірургії нерозривно повязана з боротьбою проти інфекції. Хірургічна інфекція до цього часу залишається одною із головних причин післяопераційних ускладнень і смертності хворих. Зараз, відомо, що людину як складову частину біосфери оточують мікроорганізми. Деякі із них перебувають з людиною в мирних стосунках (сапрофіти), або навіть у взаємовигідних для людини (мікрофлора кишківника), інші для людини патогенні (таких 500).
Ще до відкриття мікробів Л.Кохом, деякі лікарі підозрювали, що захворювання передається від людини до людини контактним шляхом (від хворого до здорового), а також через повітря, воду та їжу. Гіпотетичних збудників називали контагіями або міазмами (Пирогов М.І.). Міазми від грецького – забруднення. У відношенні таких захворювань Гуфеланд в 1841 році ввів термін інфекції, що в перекладі із латинської означає – зараження...

У результаті угруповання і табличного зведення матеріалів спостереження дослідник одержує абсолютні величини. У ряді випадків цих абсолютних величин досить для характеристики розмірів досліджуваних явищ і процесів. Так, наприклад, абсолютна чисельність населення в Китаї й Індії показує, що ці дві країни є лідерами у світі по чисельності населення. При обліку ряду рідких інфекційних захворювань (малярія, дифтерія, трахома, СНІД і інші), важливе значення має аналіз навіть одиничних випадків захворювань. Велике практичне значення для правильного планування медичної допомоги населенню мають також абсолютні величини чисельності населення і його окремих вікових груп; чисельність медичного персоналу і лікувально-профілактичних установ; кількість лікарняних ліжок і т.д...

Менінгококова інфекція (МІ), або менінгококова хвороба, є однією з найактуальніших проблем сучасної медицини, зважаючи на її глобальне поширення, високу летальність, часту інвалідизацію реконвалесцентів, а також схильність до виникнення масових епідемічних спалахів та швидкого поширення в людській популяції. Саме через ці особливості ВООЗ віднесла менінгококову інфекцію до групи особливо небезпечних інфекцій та постійно контролює захворюваність. Постійним епідемічним осередком даної патології в останнє десятиліття було східне Середземномор’я та так звана субсахарна Африка —країни, розташовані південніше Сахари. Лише за 1996–1999 рр. в Буркіна Фасо, Чаді, Малі, Судані, Нігерії та деяких інших країнах цього регіону було зареєстровано 360 755 випадків цієї хвороби, летальність становила 10,5 %. У США щорічно виникає від 2400 до 3000 випадків менінгококової інфекції, летальність від якої становить близько 10 %. Останній епідемічний спалах менінгококової хвороби в Україні закінчився в середині 80-х років минулого століття. В останні роки знову відзначено поступове підвищення...

Короткозорість та далекозорість — найпоширеніші порушення зору в дітей та підлітків.
Короткозорість може бути природженою або набутою. Вона часто починається у шкільному віці, посилюється у період статевого дозрівання та стабілізується із завершенням росту ока (до 25 років). Дитина чітко розрізняє предмети лише на певній відстані.
Мал. 1. Порушення зору
При короткозорості паралельні промені, які йдуть від розташованих удалині предметів, сходяться попереду сітківки (в нормі через зіниці промені світла потрапляють у око і заломлюються у рогівці та кришталику так, що фіксуються на сітківці) (мал. 1).
Розвитку короткозорості сприяють напружена зорова робота на близькій відстані. Основним симптомом короткозорості є нездатність чітко розрізняти деталі предметів на далекій відстані. У дитини знижується гострота зору, особливо удалечінь, з'являється біль у очах, у ділянці лоба та скронь. За тяжкої форми короткозорості можуть виникати крововиливи в ділянці жовтої плями, розрив та відшарування сітківки. Використання відповідних окулярів із двояковгнутими скельцями дає можливість бачити також удалечінь...


В навколишньому середовищі – воді, повітрі, грунті – існують мікроорганізми. Тому зрозуміло, яке велике значення має дотримання чистоти в аптечній справі, в особливості ізолювання приміщення, де готують лікарські форми.
З точки зору обов’язкової відсутності мікроорганізмів (стерильності) лікарські форми можна поділити на такі групи:
Відпускаються нестерильними – супозиторії, емульсії, настої, відвари, мікстури, збори, порошки;
Відпускаються обов’язково стерильними – впорядкування і вливання, очні краплі і примочки;
Відпускаються як стерильні так і нестерильні – мазі, присипи, пластирі...

З позицій безпеки життєдіяльності особливо важливим є те, що органи відчуття сприймають і сигналізують про різноманітні види і рівні небезпеки. Отримана інформація передається в мозок людини; він її аналізує, синтезує і видає відповідні команди виконавчим органам. Залежно від характеру одержуваної інформації, її цінності буде визначатися наступна дія людини. Водно-час, для з'ясування засобів відображення у свідомості людини об'єктів і про-цесів, що відбуваються в зовнішньому середовищі, необхідно знати, яким чи-ном улаштовані органи чуття, і мати уявлення про їх взаємодію.
Історія науки про закономірності і механізми формування орга-нів чуття пройшла довгий шлях свого розвитку й зумовлена склад-ним, комплексним характером цих знань. Комплексний підхід до вирішення цих проблем пояснюється тим, що для розуміння засо-бів відображення зовнішнього світу необхідно мати знання з різних наук: анатомії, фізіології, психології, біофізики, біохімії і навіть та-ких фундаментальних наук, як фізика, хімія і математика...

В.п. — упор присівши, ноги нарізно, руки на підлозі біля п'яток з внутрішнього боку. Поставити руки наперед і, спираючись на руки, стрибком перейти у в.п. Повторити 4 рази.
Особливості рухів у дітей-дошкільників залежать від ступеня розвитку кори го-ловного мозку, де процеси збудження переважають над процесами гальмування. Рухи дошкільника характеризуються неточністю, особливо у віці 3 — 4 років.
Одним з провідних засобів, що сприяють розвитку рухів усіх систем та окремих органів, а також вольових якостей дитини, є гра. Рухливі ігри слід проводити щоденно, головним чином на свіжому повітрі будь-якої пори року. Влітку ігри краще проводи-ти у другій половині дня, у прохолодні дні фу можна проводити в різний час. Між прийомом їжі та фою повинна бути перерва не менша ніж 30 хв.
Ранкову гімнастику треба проводити щоденно до сніданку. Тривалість заняття гімна-стикою — 3 —5 хв. Ранкова гімнастика підвищує обмін речовин, зміцнює м'язову систему, сприяє виробленню правильної постави. Проводячи ранкову гімнастику, слід поступово підвищувати навантаження, вибірково впливати на м'язи-розгиначі для вироблення пра-вильної постави, стежити за повноцінністю носового дихання, домагатися точності під час виконання вправ...