Реферати з Географії — Безкоштовні реферати з Географії — Географія
 

Висока віддача кожного гектара ріллі сівозміни незалежно від типу і виду можлива за умови оптимального насичення її відповідними сільськогосподарськими культурами. За даними Інституту землеробства УААН в підзоні достатнього зволоження насичення озимою пшеницею до 40% не забезпечило збільшення валового збору зерна в сівозміні. Збільшення площі під горохом з 10 до 20% і більше викликало істотне зниження врожайності цієї культури і середньої врожайності зернових в сівозміні.
Кукурудза знижує врожайність на 9–9,5 ц/га при збільшенні її частки в структурі до 30% (20 на зерно і 10 на силос). На врожайність ячменю збільшення його площі від 10 до 20% не вплинуло, але врожайність озимої пшениці знизилась на 2 ц/га внаслідок погіршення складу попередників та високого насичення колосовими культурами. Оптимальним для підзони цей показник лежить у межах 40%. Насичення сівозміни зерновими від 60 до 80% за рахунок збільшення вівса від 10 до 20% забезпечило збільшення валового збору фуражного зерна і не мало негативного впливу на врожайність озимої пшениці та ячменю.

Біла Криниця - село Глибоцького району, в 12 км від райцентра, поблизу прикордонної станції "Вадул-Сірет". Засноване в кінці XVII століття російськими старообрядниками - липованами. Це ті, хто зберіг вірність старій культовій традиції після церковного розколу, спровокованого патріархом Никоном. Назва етносу, на думку самих липован, виникла від традиції носити лапті, плетені з липової кори - типова народна етимологія, яка в даному випадку може виявитися вірною. Невелика цитата з статті Ігоря ЧЕХОВСЬКОГО про старообрядців з газети "Час 2000":
Традиційно релігійні уявлення і перестороги пронизували весь побут липован. Наприклад, якби іновірець доторкнувся клямки дверей, її слід було б негайно витерти. Собаку до хати не годилося впускати - інакше оселю доводилося б освячувати заново. Однак у наш час світське давно вже проникло крізь крихкі шати, якими старообрядці впродовж століть намагалися захистити світ своєї віри від навколишньої скверни. Погляди на довколишній світ нинішніх липован узгоджені з вимогами часу.

Фізико-географічне розташування України, особливості геологічного розвитку, рельєфу, клімату, густа мережа річок зумовили надзвичайне різноманіття її рослинного і тваринного світу.
Рослинний світ України нараховує близько 30 тисяч видів рослин, з яких понад 400 занесено до Червоної книги. Під природною рослинністю зайнято 19 млн. га (близько третини території).
Найбільше ендемічних, рідкісних та зникаючих видів є в Кримських горах і Карпатах, де зосереджена майже половина всіх ендемічних і близько 30% усіх рідкісних та зникаючих видів.
У процесі виробничої діяльності людини рослинний світ України суттєво змінився: протягом XVI-XIX століть у лісостеповій зоні площа лісів скоротилася більше, ніж у п’ять разів, а площа найцінніших дубових і букових лісів тільки у ХІХ ст. зменшилася на чверть. У ХХ ст. великої шкоди було завдано лісам у роки після другої світової війни у ході відбудови народного господарства.

Аграрний сектор у всьому світі – важливий сектор економіки, де державне втручання є швидше закономірністю, ніж винятком. Для цього існує багато причин. Специфічні причини державного втручання в аграрне виробництво з часом змінюються, так само, як і природа політичних, соціальних та економічних середовищ, у межах яких функціонує сільське господарство. Такі дії держави називаються її аграрною політикою. Політика характеризується цілеспрямованими, послідовними діями, на відміну від випадкових і непостійних видів діяльності, які притаманні приватній фірмі або індивідууму. Політика включає планування, що базується на певних звичаях, цінностях та цілях, а також на порівнянні витрат і прибутків, пов’язаних з прийняттям того чи іншого плану. Елементи політики – цілі, які можуть бути встановлені, засоби для досягнення цих цілей, виконавчі органи, такі, як агенти чи агенції, що активізують та контролюють згадані засоби, а також обмежувальні фактори, які існують при виконанні заданого плану чи програми.

На рубежі XIX і XX ст. вчені і політики континенту плекали надію, що XX ст. стане століттям Латинської Америки, яка скористається своїм шансом і посяде гідне місце у світі. XX ст. завершується, й сучасні науковці та державні діячі намагаються визначити, наскільки справдився той, столітньої давності, прогноз. При розмаїтті думок усі сходяться на одному: Латинській Америці належить особливе місце у світовому господарстві. Країни цього регіону набагато раніше від інших держав "третього світу" вийшли на шлях капіталістичного розвитку. В переважній більшості латиноамериканських країн ринкові відносини перетворилися на панівний спосіб господарювання, стали визначальними для національної економіки. Проте в деяких сферах зберігаються рудименти минулого, існує значна залежність від зовнішніх факторів.
Хоча Латинська Америка вважається однією з найбільш динамічно прогресуючих в економічному відношенні частин "третього світу", розвиток протягом тривалого часу по шляху "залежного капіталізму" деформував економіку, став причиною багатьох соціально-економічних і політичних суперечностей. Подібно до Азії та Африки Латинська Америка посідає залежне, підпорядковане місце у системі міжнародного поділу праці, відповідно до якого вона все ще часто є постачальником продовольчо-сировинних товарів для промислово розвинутих держав, ринком збуту готової продукції останніми, сферою прибуткового розміщення капіталів.

Слово "природознавство" (рос. - "естествознание", "природоведение", від "естество" - природа) означає знання про природу, або природознавство. Слово "природоведение" походить від спільнослов'янського "веди" — наука, знання. У латинській мові поняття "природа" позначається словом "natura" ("натура"). Тому в багатьох європейських країнах наука про природу дістала назву "Naturwissenchaft". Від цієї назви походить і міжнародний термін "натурфілософія" (філософія природи).
Спочатку всі знання про природу належали до сфери інтересів фізики (або до фізіології). Невипадково Арістотель (4 ст. до н.е.) називав своїх попередників "фізиками", або "фізіологами" (давньогрецьке слово "фюзис" (фізис) дуже близьке за значенням до слов'янського слова "природа"). Саме фізика є основою всіх наук про природу.
Оскільки природа надзвичайно різноманітна щодо видів об'єктів, їхніх властивостей і форм руху, то в процесі її пізнання формувалися різні природничі науки: фізика, хімія, біологія, астрономія, географія, геологія і багато інших. Кожна з природничих наук має справу з якимись конкретними властивостями природи (матерії, що рухається в просторі й часі).

Енергооснащення сільського господарства в Україні становить 442 к.с. на 100га посівної площі, енергоозброєність — 33.6. Для порівняння у США ці показники становлять відповідно 524 і 141 к.с. Якщо відставання за енергооснащеністю незначне, то за енергоозброєністю працівників — суттєве.
Починаючи від 1990 року в Україні вартість енергоносіїв зросла в десятки разів. Їх частка у вартості продукції стала домінуючою. Так, наприклад, у структурі собівартості 1 год. роботи тракторів вартість паливно-енергетичних ресурсів перевищує 50%, частка енергетичних ресурсів у структурі промислової продукції та послуг, що закуповуються сільгосппідприємствами, складає 35%. Зменшення об’ємів виробництва і висока вартість енергії та палива спричинила різке зменшення споживання енергоресурсів. Так порівняно з 1990 роком сільське господарство України зменшило споживання паливно-енергетичних ресурсів на 66,5% (5, 45 млн. т. ум. палива), в т.ч. котельно-пічного палива — на 60% (102,6 тис. т. ум. палива), моторного палива на 57,6% (4,032 млн. т.ум. палива), електроенергії на 57,6% (1,119 млн. т. ум. палива). У той же час енергоємність 1 грн. валової продукції сільськогосподарських підприємств невпинно зростала і складала в 2000 році 0,577 кг. ум. палива (121,8% порівняно з 1990), в тому числі в рослинництві — 0,519 кг ум. палива (108,6%), у тваринництві — 0,68 кг. ум. палива (145%). Це зумовлює зменшення конкурентноздатності сільськогосподарської продукції.

Тривалий час після закінчення Другої світової війни політична карта Європи була досить стабільною. Якщо за період 1945 —1990 рр. в інших частинах світу виникло майже сто незалежних держав, то в Європі їх кількість залишалася незмінною. Політична й економічна карти Європи були розділені т. зв. "залізною завісою" на дві великі частини — Західну Європу, країни якої розвивалися на засадах демократії і вільної ринкової економіки, та Центральну і Східну Європу, де впроваджувалася соціалістична командно-адміністративна система під впливом СРСР. Україна була складовою частиною СРСР (Союзу Радянських Соціалістичних Республік), куди входила на правах союзної республіки.
У рамках СРСР Україна займала третє місце за площею території, друге — за чисельністю населення й загальним обсягом виробленої продукції. А за показниками виробництва цілого ряду промислових і сільськогосподарських товарів Україна посідала перші місця серед усіх 15-ти союзних республік. У багатьох випадках ці показники були спів-розмірними з обсягами виробництва провідних країн Європи і світу, а то й більшими від них (наприклад, за виробництвом цукрових буряків і цукру, соняшнику і соняшникової олії тощо).

Протягом пізнього неоліту, а також на різних стадіях епохи раннього металу в різних регіонах світу почали виявлятися симптоми розкладання первісного суспільства. Це були не одиничні швидкоплинні явища, а складні тривалі процеси, що зачіпали найрізноманітніші аспекти дійсності. У ряді випадків еволюція переривалася і немовби поверталася назад. Суть розкладання первісного суспільства й формування основних механізмів класоутворення полягає у тому, що общинно-родовий лад, як стверджував Ф. Енгельс, "був підірваний поділом праці і його наслідком — розколом суспільства на класи". Якщо класичні первісні суспільства грунтуються на колективному характері єдиного нерозчленованого виробництва, то пізніше "у цей виробничий процес повільно проникає поділ праці. Він підриває колективний характер виробництва й присвоєння, робить визначальним правилом присвоєння окремими особами і разом з тим породжує обмін продуктами виробництва між ними. Поступово товарне виробництво стає панівною формою". Таким чином, в основі класоутворення лежали процеси (обмін, майнова нерівність, експлуатація), зумовлені прогресом продуктивних сил і розвитком суспільного поділу праці. При цьому певну роль відігравали природно-кліматичні, демографічні, ритуально-релігійні, соціологічні, техніко-еко-номічні та інші чинники.

Багато-багато років тому за часів правління династії Цинь (II століття до нашої ери) жила Дівчина на ім'я Мен-Ян. Її поява на світ у чомусь схожа на легенду, і ця історія також подібна до легенди.
Одного разу подружжя на прізвище Мен на межі своїх володінь посадило насіннячко гарбуза. Рослина росла швидко, і незабаром її стебло обплело огорожу сусідського володіння на прізвище Ян. Біля цієї огорожі на стеблі і виріс величезний гарбуз. І коли подружжя Мен розрізало цей гарбуз, то в ньому була красива маленька дівчинка!
Цю маленьку дівчинку назвали Дівчина Мен-Ян. Коли дівчинка виросла, то вона стала такою ж прекрасною, як небесна діва. Вона виростала доброю і кмітливою, майстерної в створенні музики, віршуванні і глибоко розуміючою чесноти Конфуція. Немолоде подружжя Мен дорожили нею, як своєю власною дочкою.