Реферати з Екології — Безкоштовні реферати з Екології — Екологія
 

Екологічні умови Кінбурнської коси є несприятливими для зростання деревної рослинності. Це обумовлено бідними піщаними грунтами, незначною кількістю атмосферних опадів, які мають середньорічне значення 350 мм, а в окремі роки складають лише 120140 мм. Грунтові води тут неглибокі - 220-240 см, але близькість моря і лиману сприяє наявності в них шкідливих для рослинності хлоридів та сульфатів.
За походженням піщану арену Кінбурнської коси слід віднести до намивних піщаних шарів, які довгий час знаходились під впливом пануючих вітрів західного і північно-західного напрямків. Швидкість вітрів часто досягає 20-25 м/с, а вже при швидкості 8 і більше м/с починається перевіювання піску. При швидкості 18 і більше м/с на незакріплених пісках мають прояв піщані бурі. Ось чому довгий час після утворення ця територія була ареною рухомих пісків. Під впливом вітрів мезорельєф території набув кучугурного характеру. Висота кучугур тут досягає 8-12 м. Цьому типу рельєфу притаманні зони видування, коли між окремими кучугурами пісок видувається до рівня залягання грунтової води. Такі улоговини стали зонами оселення рослинності і природними вогнищами закріплення рухомих пісків. Однак остаточне закріплення сталося після проведення заліснення арени. Сосна звичайна стала однією з деревних порід, яка змогла витримати такі екстремальні екологічні умови. Тому при проведенні заліснення цій породі була надана перевага...

Надзвичайно високий рівень сільськогосподарської осво-єності території України, деградацію земельних угідь і збідніння агроландшафтів, обмеженість у зв'язку з цим придатних для ведення сільського господарства земель слід розглядаїи як головні фактори, що зумовлюють можливе падіння врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності праці чи навіть стагнацію цих показників на найближчі 10—15 років. Це зумовлює необхідність розробки і впровадження в усіх зонах країни екологобезпеч-них інтенсивних систем землеробства, розрахованих на одержання високої віддачі при мінімальних витратах енергетичних та інших ресурсів, а також реалізації системи заходів по оптимізації структури сільськогосподарських угідь та консервації їх значної частини з метою оздоровлення природного середовища.
Для нашої країни надзвичайно важливими в умовах переходу до ринку є проблеми економного і високоефективного витрачання всіх виробничих ресурсів (зокрема — енергетичних), різкого підвищення техніко-технологічного рівня сільськогосподарського виробництва. Ці питання мають бути в центрі уваги сучасної науково-технічної політики...

У наш час відбуваються зміни в самому змісті та напрямі методології природничих наук, стрижнем якої завжди було питання про те, як пізнавати реальність. Важливим регулятором методології науки виступає ціннісний аспект, що концентрується навколо метапроблеми «Навіщо пізнавати?». Врахування цього, а також вивчення проблеми сутності життя, сучасної екологічної ситуації на нашій планеті дає змогу дійти висновку, що все подальше пізнання доцільно здійснювати під гаслом «Пізнання задля виживання на Землі».
Вирішуючи всі проблеми теоретичного пізнання та практики, маємо ставити запитання: «Що це дасть для збереження і примноження життя, для продовження його існування?». В разі негативної відповіді необхідно, щоб будь-яка дія негайно зупинялась і всі зусилля спрямовувались на пошуки можливих альтернатив. У цьому контексті стратегія і тактика поведінки людини в біосфері дедалі більшою мірою оцінюються з погляду їх етичності...

Сонце вже давно використовується людьми як поновлюване джерело енергії, але, на жаль, «працює» воно в енергетику далеко не на повну свою потужність. Люди продовжують спалювати корисні копалини (непоновлювані ресурси). Кожен кіловат потужності теплової електростанції, що працює на вугіллі, за один рік виробляє в якості вторинних продуктів у середньому 2,4 т золи, 30 кг. окису сірки й 3 кг окису вуглецю. За останні 100 років концентрація вуглекислого газу в атмосфері Землі підвищилася на 13%. Це збільшення приводить до розвитку тепличного ефекту на планеті. Вуглекислий газ затримує інфрачервоне випромінювання нашої планети, порушуючи тим самим теплову рівновагу між Землею й навколишнім космічним простором. Це вже обумовило підвищення середньої температури землі й танення льодів в Арктиці й Антарктиці. Якщо цей процес не буде зупинений, то повне танення цих льодів приведе до підйому рівня світового океану на 80-90 метрів та планетарній катастрофі...

За останніх два століття було здійснено багато визначних наукових винаходів, що радикально змінили напрям світового розвитку, духовне, соціальне, та матеріальне життя людства. Перший паровий двигун Сейнері (1698 р.), удосконалений двигун Ньюкомена (1712р.), більш ефективний двигун Ватта (1770 та 1796 рр.). У ході цього прогресу у 1830-ті роки з’являються пароплав та локомотив. Ці винаходи не тільки полегшили працю людини та багатократно підвищили продуктивність її праці, а започаткували промислову революцію, створення нових машин і механізмів, що сприяло різкому зростанню обсягів видобутку мінерально-сировинних ресурсів та виробництва продукції. Винахід автомобіля (1885 р.) та літака (1903 р.), а відповідно будівництво портів, залізниць, шосейних шляхів та аеропортів розвинули рух товарів, міграцію людей, регіональну та світову торгівлю...

Фізичними особами, визнаними суб'єктами екологічного права чинним законодавством, насамперед є громадяни нашої держави, тому що для них природне середовище є постійним місцем проживання, основним засобом існування і головною умовою життєдіяльності. Екологічна правосуб'єктність громадян складає необхідну передумову для володіння ними екологічними правами і покладання на них природоохоронних обов'язків, тобто бути носієм суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Екологічна правосуб'єктність громадян найбільшою мірою відбиває їхній взаємозв'язок з державою, що виявляється в дозволах і домаганнях один до одного. Так, у відповідності зі ст. 16 Конституції, забезпечення екологічної безпеки і підтримка екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Правосуб'єктність громадян як суспільно-юридична якість, обумовлена характером самих суспільних відносин, у місці з тим, залежить від змісту законів, прийнятих на їхній основі. Головним принципом українського права в цілому, і екологічної правосуб'єктності зокрема, є принцип рівності громадян. Це зазначено, наприклад, у ст. 50 Конституції, у якій закріплене, що кожен громадянин має право на безпечні для життя і здоров'я навколишнє середовище і на відшкодування заподіяного порушенням цього права шкоди. Кожному громадянину гарантується право вільного доступу до інформації про стан навколишнього середовища. Така інформація ні ким не може бути засекречена. Ці права громадян невід'ємно властиві індивіду, носять особистий характер і є невідчужуваними...

Місце Вінницької області в економіці України визначається високим природно-ресурсним потенціалом та достатнім рівнем розвитку всіх складових народногосподарського комплексу: промисловості, в т.ч. енергетики, транспорту, та сільського господарства. В межах області виділяються два основних промислових вузли: Вінницький та Ладижинський. Значний промисловий потенціал зосереджений також у містах Могилів-Подільський і Жмеринка.
Вінницька область розташована в лісостеповій зоні. Північно-східна частина області зайнята Придніпровською височиною (висотою 322 м), південно-західна - Подільською височиною (висотою до 362 м). Поверхня області - хвиляста рівнина, полого нахилена у південному і південно-східному напрямах, розчленована глибокими долинами річок, подекуди - ярами та балками. Значна глибина розчленування в Придністров'ї.
В геоструктурному плані основна частина території області припадає на південно-західну окраїну Українського кристалічного масиву, складеного архей-протерозойськими метаморфічними породами і тільки її південно-західна окраїна розташована на Волино-Подільській плиті, де породи фундаменту перекриті відносно потужною товщею більш молодих, переважно осадових відкладів.
Клімат помірно континентальний з м'якою зимою й теплим вологим літом. Пересічна температура січня -4, -6 °С, липня +18,6, +20,5 °С. Річна кількість опадів 520 -590 мм, з них близько 80 % припадає на теплий період року...

Енергетичні ресурси (джерела енергії) – це матеріальні об’єкти, в яких зосереджена енергія, придатна для практичного використання людиною. Як згадувалося раніше, енергоресурси поділяють на первинні та вторинні. Первинні енергоресурси - це природні ресурси, які не переробляли і не перетворювали: сира нафта, природний газ, вугілля, горючі сланці, вода річок і морей, гейзери, вітер тощо.
У свою чергу, первинні ресурси (або види енергії) поділяють на поновлювані і непоновлювані.
Невідновлювані ресурси - це органічне паливо, що складається з пальних речовин, незгоряючих залишків і вологи. Паливні копалини характеризуються спільним походженням пальної частини. Вони утворюються переважно з рослинної маси, але містять також певну кількість білкових і жирових речовин тваринного походження.
Мільйони років у надрах Землі тривав процес розкладання рештків тварин і рослин, що колись переробили і зберегли сонячну енергію. У результаті утворилися такі непоновлювані джерела енергії, як нафта, вугілля, природний газ, торф, запаси котрих досить обмежені, рано чи пізно вони будуть вичерпані. Використання непоновлюваних джерел енергії завдає великої шкоди природі...

Екологія як наука пройшла певний шлях розвитку. В методологічних дослідженнях цього процесу розрізняють тривалий період передісторії науки і власне історію екології. На першому етапі головною прикметою є наявність екологічного знання, не завжди осмисленого теоретично; на другому - теоретично-концептуальне, термінологічне й соціальне утвердження науки. Крім того, екологічне знання в його історії існувало як у контексті різних наук (ботаніки, зоології, географії тощо), так і набувало різних форм втілення у предметно-діяльнісній, етнокультурній та духовно-практичній сферах. Тому для відтворення історії екології як науки потрібна експлікація екологічного знання з відповідного тла і оцінка його з точки зору загальних закономірностей розвитку науки.
Знання про довкілля було притаманне людині з найперших кроків антропогенезу. В той час воно було необхідною умовою виживання наших предків. Ці знання використовувалися під час облаштування житла, полювання, рибальства тощо. З часом, коли постали міфологія та релігія, знання про довкілля органічно увійшли у найдавніші світоглядні системи...

Ноосфера – біосфера ХХІ ст. за В.І.Вернадським
Біосфера. Людина завжди стикалася з оточуючим її світом живої природи, з величезною різноманітністю рослин і тварин, здавна вивчили зовнішню і внутрішню будову живих організмів, дослідили особливості їх анатомії, фізіології, закономірності розвитку, взаємозв’язок з навколишнім середовищем. Було з’ясовано, що організми існують в найрізноманітніших умовах і життя є практично і на поверхні материків, і в товщі океанів та морів, і навіть в атмосфері. Ця цілком очевидна істина привернула увагу українського мінеролога-геохіміка В.ІВернадського. Базуючись на масштабних дослідженнях і розрахунках, він вперше показав глобальне значення всієї сукупності організмів нашої планети.
Виявилось, що живі організми є могутнім фактором, що перетворює Землю. Товща гірських порід, вод і атмосфери, що змінилися під впливом життя і було названо біосферою. Тепер це слово зустрічається на шпальтах газет, звучить у виступах політичних та суспільних діячів, стає зрозумілим не лише вченим, але й всім людям. Останнім часом все частіше і тривожніше виникає обґрунтована стурбованість долею довкілля, особливого значення набувають проблеми охорони і раціонального використання природних ресурсів. Це вимагає високого рівня наших знань про біосферу...